Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 910/5111/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М., - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В., Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ (далі - ФОП ОСОБА_1),

на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014

зі справи № 910/5111/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ (далі - ПАТ "Київенерго"),

до ФОП ОСОБА_1

про стягнення 68 243, 29 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПАТ "Київенерго"- Іващенка О.В.,

ФОП ОСОБА_1- ОСОБА_3

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 68 243, 29 грн. за самовільне підключення до мереж позивача та необліковано спожиту електричну енергію.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2014 (суддя Головіна К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 (колегія суддів у складі: суддя Ткаченко Б.О. - головуючий, судді Алданова С.О., Руденко М.А.), позов задоволено.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що: у спорі зі справи неправомірно застосовано положення статей 1112, 1113 Цивільного кодексу України; акти про порушення правил споживання електричної енергії, на підставі яких комісією ПАТ "Київенерго" було прийнято рішення про нарахування вартості спожитої без обліку електричної енергії в сумах, які є предметом спору зі справи, складено з порушенням пунктів 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ), тому господарські суди розглянули ці акти як докази у справі на порушення положень статей 33, 34, 36 43, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); за твердженням скаржника, акти було складено без участі належного представника ФОП ОСОБА_1; ані ці акти, ані рішення комісії ФОП ОСОБА_1 не отримувала, не мала можливості їх оскаржити, відтак не має підстав для оплати нарахованих сум; відсутні докази того, що торговий павільйон, розміщеній у АДРЕСА_1 належить ФОП ОСОБА_1; в актах завищено величину силу струму, що споживався, що вплинуло на розмір пред'явлених до оплати сум; у будь-якому разі розрахунок сум, що підлягають оплаті за безобліковано спожиту електричну енергію мав би здійснюватися лише за робочі дні з дня встановлення порушення до дня його усунення відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.7, 2.8 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, затверджено (далі - Методика).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У прийнятті рішень у справі попередні судові інстанції виходили з таких обставин:

- 25.06.2013 уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" було зафіксовано самовільне підключення до електричних мереж та безоблікове споживання еклектичної енергії у торговому павільйоні, яким володіє ФОП ОСОБА_1, розміщеного по АДРЕСА_2; про що було складено акта від 25.06.2013 № 24082; представник споживача підписувати акта відмовився;

- 08.07.2013 у присутності представника ФОП ОСОБА_1 відбулося засідання комісії з розгляду акта від 25.06.2013 № 24082; рішення комісії оформлене протоколом № 1034;

- згідно з цим рішенням ФОП ОСОБА_1 зобов'язано оплатити вартість спожитої без обліку протягом періоду 26.06.2012-25.06.2013 електричної енергії в сумі 38 888, 30 грн.;

- 08.07.2010 представник ФОП ОСОБА_1 отримала копію протоколу комісії від 08.07.2013 № 1034 разом з рахунком про оплату електричної енергії, що підтверджується його підписом;

- 06.09.2013 уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" було зафіксовано самовільне підключення до електричних мереж та безоблікове споживання еклектичної енергії у торговому павільйоні, яким володіє ФОП ОСОБА_1, розміщеному по АДРЕСА_1; про що було складено акта від 06.09.2013 № 24354; представник споживача підписувати акта відмовився;

- 07.10.2013 рішенням комісії, на яке представник ФОП ОСОБА_1 не з'явився, останню притягнуто до відповідальності за вказане порушення та зобов'язано сплати 29 354, 99 грн., про що складено протокол від 07.10.2013 № 1568, який разом з розрахунком зазначеної суми та рахунком про її оплату надіслано ФОП ОСОБА_1 10.10.2013 рекомендованим листом та отримано нею 12.10.2013;

- зазначені протоколи засідання комісії ПАТ "Київенерго" відповідач не оскаржив;

- ФОП ОСОБА_1 заперечує обов'язок оплатити нараховані комісією ПАТ "Київенерго" суми за порушення правил споживання електричної енергії, посилаючись на те, що їх розрахунок суперечить Методиці, а зазначене в акті від 06.09.2013 № 24354 порушення не доведено.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Частина друга цієї статті визначає правопорушеннями в електроенергетиці крадіжку електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

За змістом пункту 5 ПКЕЕ споживання електричної енергії допускається не інакше, ніж на підставі договору.

Відповідно до абзаців першого-п'ятого пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень;

в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень;

акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача;

у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків;

комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії;

споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії;

рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків;

споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Згідно з розділом 2 Методики визначається обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Пункт 2.6 Методики стосується саме виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики за умови відсутності Договору.

Згідно з пунктом 2.6 Методики розраховується загальний обсяг самовільно спожитої електричної енергії за Дпер (кількість днів періоду), для чого береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

У пункті 4.1 Методики зазначено, що факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення;

акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень;

у разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Отже, господарськими судами у справі встановлено, що досліджені у справі акти та рішеннями комісії з розгляду актів порушень, які ФОП ОСОБА_1 у встановлено порядку не оскаржені, свідчать про вчинення відповідачем правопорушення в електроенергетиці, за яке вона має сплатити нараховану відповідно до положень Методики суму. Відтак господарськими судами правомірно задоволено позов у справі.

Зміст касаційної скарги наведеного не спростовує.

Скарга не містить обґрунтованих доводів щодо спростування наявних у справі доказів володіння ФОП ОСОБА_1 торговельними об'єктами, перевірку яких відображено в актах від 25.06.2013 № 24082 та від 06.09.2013 № 24354, а також щодо спростування висновків господарських судів про отримання ФОП ОСОБА_1 протоколів засідання комісії з розгляду актів порушень, які у встановленому порядку не оскаржувалися.

До того ж касаційна скарга ґрунтується на помилковому тлумаченні положень Методики. Зокрема, що загальний обсяг самовільно спожитої енергії за умови відсутності Договору, розраховується на підставі пунктів 2.1, 2.2, 2.7, 2.8 Методики.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 зі справи № 910/5111/14 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

2. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з державного бюджету України зайво сплачений за квитанцією від 30.07.2014 судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 366, 50 грн.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Вовк

Суддя В. Палій